Лариса Івшина (Жаловага) каже, що давно хотіла чимось допомогти рідній школі, котра залишила у її пам’яті тільки найкращі спогади: «Наша школа була знаменита тим, що в ній працювали прекрасні вчителі...» Згодом, вже після відкриття комп’ютерного класу, вона поринула у спогади, і згадала, як... не...