Марина Гринишина

18 років свого професійного життя Сергій Озиряний був актором Київського театру юного глядача, і це при тому, що прийшов туди на кiлька років, щоб продовжити вчитися професії й набратися сценічного досвіду. Міг би працювати там і далі, тому що набув у ньому практично всього, чого йому хотілося і...

Ті, що хоч трохи знайомі з Валентином Шастопаловим, знають його схильність мислити часом вельми парадоксально, за межами лінійної логіки. Тому розмова з ним не буває простою. Утім, через те ж такими об’ємними й непростими є його сценічні герої. Наша теперішня розмова вийшла такою... — У Театрі...

ВІД «НАВАНТАЖЕННЯ» ДО СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ На початку 90-х років Театр російської драми перебував явно у кризовому становищі. Репертуар академічної сцени на той час нараховував усього шість назв. Старшому поколінню ще було що грати. Середнє — більша половина трупи — перебувало у стані майже повної...

В театру є коло своїх авторів як серед сучасників, так і серед класиків. Сербський драматург першої половини XIX століття Браніслав Нушич — з-поміж них. 1948 року на сцені Російської драми Миколою Соколовим було поставлено спектакль «Пані міністерша», у 80-ті Ірина Дука випустила «ОБЕЖ», й ось...

Для Театру російської драми 130-ліття Лесі Українки — ювілей майже домашній. Так, напевно, повелося ще з 1941 року, коли театр отримав ім’я української поетеси після приголомшливого глядацького успіху спектаклю Костянтина Хохлова «Камінний господар». І пізніше — «У пущі» Лесі Українки та «...

Дозволю собі нагадати один старий «французький» анекдот. Жебрак багато років сидів на одному й тому ж розі вулицi і щомісяця отримував одну й ту ж суму від клерка, який подавав йому в день зарплати. І от одного разу звична сума виявилася меншою вдвічі через вельми прозаїчну причину: клерк...

У 1992 році у Марії Левитської трапився роман. Красивий, бурхливий, повний найрізноманітніших емоцій, почуттів і думок. І триває цей роман у різних варіаціях по сьогоднішній день. Триває прилюдно, на виднотi серед тисяч людей. Причому не тільки у нашому місті, але і в Польщі, Німеччині, Ізраїлі....

— Природно поставити запитання — чому ви взяли цю п'єсу в роботу? — Я особливо не вибирала, вона була в театрі. Крім того, в одному спектаклі за п'єсою Н.Птушкіної я вже працювала, була асистентом режисера на «Розлученні по-російському» в Михайла Рєзниковича. Мені стала зрозумілою мова цього...

У Тетяни Назарової, провiдної актриси Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки — ювілей. Для жінки ці роки — період повного розквіту, коли все те, що відпущено природою, знаходить ясність і чіткість, виявляється в повній мірі. Для актриси — це пора, коли з абсолютною...

На наш погляд, найблагополучніші справи в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки. На сьогоднішній день три дитячі вистави («Шкереберть!», «Пригоди на Чарівному острові», «Маленька принцеса») і спектакль для молодіжної аудиторії «Ігри на задньому дворі» йдуть з...