Олег Сидор-гібелинда

Цього року вітчизняна мистецька спільнота, та й усі люди, небайдужі до нашого культурного спадку, відзначали 130-річчя з дня народження видатного українського скульптора та художника Олександра Архипенка. Тому пропонуємо нашим читачам розвідку київського мистецтвознавця Олега...

Ну, звісно, Жан Бодріяр, автор вчення про симулякри. Тільки не розпитуйте мене, що воно таке і з чим його їдять: усієї газети не вистачить, не те що статті — і цілого дня, не просто «Дня». Байдуже, що його називали Діснеєм сучасної метафізики та меланхолійним Ніцше — яким же бути Ніцще, як не...

П’єру Огюстену де Карону — так його звали насправді — у житті пощастило і не пощастило водночас. Мало кого з його сучасників сьогодні так читають, ще менше — ставлять на сцені, при тім розраховуючи на живу увагу глядачів. Ім’я Фігаро, севільського перукаря та життєрадісного шахрая (чи не є його...

Феномен творчого роздвоєння прозаїка-живописця — чи ефект доповнення (лукавий ді-паззл): візії словом, літери — штрих- барвою? Всяко буває. І, як завжди, життя гребує справедливістю. Таланти, здатні гідно «воювати на два фронти», трапляються, ой, нечасто. Ще рідше — митці, картини яких були б...

Фотосерія Катерини Корнійчук «Лист до Шекспіра» (для повноти картини додам, що їй супутні в експозиції ескізи костюмів Олексія Вакарчука до Гольдоні) прийшла у світ саме під торішнє Різдво, але по-справжньому починає нам «смакувати» із другого чи третього разу. Повторна поява їй — серії і красуні...

Спочатку він поєднував їх із деревом та цеглою, а потім відмовився і від цього. Для нього вже не було «скульптури», «живопису», а лише — «ситуації» і «пропозиції», «коридори» і «бар'єри» — звісно, з тих же ламп. Колеги- мінімалісти (Карл Андре, Дональд Джазу, Роберт Морріс) гадали, що конструкції...

Давно уже помічено: якщо занесе чергового класика більш ніж районного масштабу до нашої столиці, то, значить, з класиком цим щось недобре коїться, чи то старість, чи то творча криза. (Для Янніса Куннеліса, який понад рік тому обнародував у Києві свій-наш «Дзвін», цей твір, напевно, залишиться...

З лікарів нерідко вдаються найдивовижніші та, здається, найліпші письменники: Чехонте, Готфрід Бенн, Михайло Булгаков, трохи осторонь — санітари Арагон з Селіном і Хемінгуеєм. Луї-Фердінанд Селін отримав лікарську освіту, яка тишком-нишком годувала його в тяжкі воєнні роки, але за мирного часу вона...

Чимало вітчизняних музеїв дислоковано в приміщеннях старовинних палаців, церков, фортець і замків, особливо — замків, і це достоту символічно: здається, вони перебувають у стані постійної облоги. (Потрібно лише вирішити, від кого в першу чергу — від держави, скупої в усі часи, чи від відвідувача, з...

Айвазовський — автор, якого знають усі, але сперечатися про якого не бажає ніхто. Століття беззаперечного визнання не минає безслідно: на терезах опіній сліпий захват зрівноважується осміхом — сліпого ж! — скепсису. Статечний пан із мрійливо примруженими очима та лишаєподібними, за модою того часу...