Микола Рябчук

Нещодавно в кулуарах міжнародної конференції ми завели мову з російським колеґою про принизливу процедуру отримання шенґенських віз. «Але ж ви скасували візи для європейців! — сказав москвич. — Невже це нічого вам не дало?» «Поки що ні, — сказав я знічено. — Але переговори тривають». «Ха! —...

ЗАМIСТЬ ПЕРЕДМОВИ Вельмишановна пані Ларисо, я отримав у Львові (на пару з Іваничуком) нагороду Фундації Антоновичів за «професійний і принциповий аналіз літературного і політичного життя сучасної України» (тепер я нарешті знаю, як це називається). Оскільки частина моєї «слави», безумовно,...

Був гарний травневий день, на похоронах зібралося чимало народу, кадебешники, не криючись, фотографували присутніх — не для своїх досьє, а радше для перестороги: щоб не перетворювали похорон на мітинг і не давали підстав для антирадянських наклепів ворожим радіоголосам. Від Спілки письменників,...

«Аутсайдерська» аналогія між «дітьми квітів» та напівдебілом Каспаром, якого вчителі слово за словом вчать говорити, а відтак — через мову — нав’язують йому цінності свого суспільства, є загалом очевидною. Режисер Анна Ферс спробувала актуалізувати п’єсу, зробивши у ній дві принципові зміни. По-...

Утім, критики у своїх оцінках розійшлися. Одні називали роботу Ореста Субтельного інтелектуальною революцією. Інші вважали, що історик написав своєрідну казку про Україну. Пан Орест завітав на зустріч із журналістами «Дня» бадьорий, енергійний. Легко ділився кожним своїм враженням від копіткої...

Москва перестала бути найвищим авторитетом, від якого приходить «міжнародне визнання» (сьогодні воно приходить з Нью-Йорка, Парижа чи принаймні з Варшави), так само, як і посередником у нашому спілкуванні з киргизами, французами чи гагаузами На закінчення літературного року журнал «Дружба...

Українське село конало в обіймах «колективізації», інтелігенція забивалась у шпарини або ж завзято заходжувалась писати доноси на всіх ближніх і дальніх із розпачливою надією — вижити. У пресі громили «попутників», «куркулів», «шкідників» і, звичайно ж, «буржуазних націоналістів»; поетові друзі...

Хоч як дивно, не дуже-то шанують його і в незалежній Україні (пригадаймо, як його «прокотили» із Шевченківською премією). Ідеологічна обмеженість не може пробачити Шевельову його шляхетності, інтелекту, його здатності говорити мовою наукових фактів, а не ідеологічних лозунгів, урешті — його...

А між тим на початку століття Олександра Олеся вважали «українським Гейне» (за висловом Христі Алчевської), «найбільшим з нині живущих поетів України» (за Михайлом Грушевським) і навіть «прямим спадкоємцем Шевченка із всім його полум'яним натхненням і пристрасною любов'ю до батьківщини» (Софія...

Вісім років тому, однак, перекладання «братніх літератур» у Москві перестало бути об’єктом партійної пропаганди і з’ясувалося відразу, що всі ці «літератури» не надто потрібні — ані видавцям, ані, зрештою, публіці. Стереотипний образ «поющей и пляшущей Малороссии» (за Гоголем) або й цілком...