Пригадуючи школу, виринає у пам’яті урок, де зовсім я не бешкетую. Скоріше — навпаки: така уважна-преуважна. Чемненько слухаю вчительку, чемненько деру догори руку і дуже правильно все відповідаю. І не тільки я саменька в класі. Як правило, клас уважно слухає. Звісно, вчительку. А вона, як правило...